Перший запис

Був би я психологом, обов’язково назвав би це «хворобою білого аркушу». Коли відкриваєш красивий, але чистий зошит, плануючи стільки написати, і впадаєш у ступор. Бувало в вас таке? Коли думки, немов хвилі, накочуються одна на одну. Коли стільки хочеш розповісти, а бачиш білий аркуш – і все твоє красномовство кудись губиться! Може то – перша травнева спека провиною чи мрії про відпустку! ;)) Тому довго не втомлюватиму розхристаністю своїх думок. Лише привітаю усіх потенційних читачів (сподіваюся, що й такі будуть). Тут я обіцяю щотижня ділитися наболілим, вистражданим чи просто тим, що припало да смаку. Поки, власне, все! Спасибі усім, хто дочитав це до кінця.