Скільки можна зберігати дрова: від чого залежить їхня придатність, а не вік

Орієнтир у 3–5 років від заготівлі, разом із часом на сушіння, наводить польський портал Zielony Ogródek, на який посилається видання ТСН. Проте цей строк не є остаточною межею придатності. «Придатність дров визначає передусім їхній стан, а не сам вік», — пояснює редакція порталу.

Частина років іде на сушіння

Свіжозрубана деревина спершу втрачає зайву воду. Зазвичай це триває від кількох місяців до двох років, іноді довше. Строк залежить від породи, товщини полін і умов; дуб, бук і граб часто потребують особливо тривалого сушіння.

Для ефективного горіння вологість дров має бути нижчою за 20%. Після висихання кожен наступний рік у дровітні не додає палику тепловіддачі, а повторне зволоження, грибки й розкладання можуть погіршити його якість. Тому п’ятирічні поліна із сирого приміщення можуть поступатися деревині, що понад рік сохла в провітрюваній дровітні.

Як відрізнити старі дрова від зіпсованих

Посіріла поверхня, тріщини на торцях чи кора, що відстає, самі собою не означають псування. Про втрату якості свідчать м’яка крихка структура, трухляві ділянки, затхлий запах, пліснява та видиме розкладання. Незвично легке поліно, яке до того ж кришиться, також може бути ознакою втрати структури.

Вологість міряють вологоміром на внутрішній поверхні щойно розколотого поліна. Якщо показник перевищує 20%, дрова треба досушити: вологе паливо дає менше тепла, більше диму й підвищує ризик відкладень у димоході. Трухлявину сушіння не виправить, а сильно трухляву чи запліснявілу деревину портал не радить спалювати в домашньому каміні.

Як організувати зберігання

• суха провітрювана дровітня із захистом від дощу та снігу зверху;
• піддони чи опори на 10–15 см над землею, щоб відділити запас від вологого ґрунту;
• відкриті боки штабеля та проміжок між полінами й стіною для вільного руху повітря;
• без щільної плівки, яка затримує вологу;
• позначення партій роком заготівлі, щоб першими спалювати найстаріші сухі дрова, а новіші встигали досохнути.