Український розвідник Slavic від Vyriy Industries пройшов перші бойові випробування у військах

Про досвід використання дрона розповіли військові, яких опитало видання Оборонка. Slavic презентували у вересні, а в червні 2026 року дослідні комплекси передали на випробування в сім підрозділів Сил оборони, зокрема до 12-ї бригади «Азов» НГУ та 20-ї бригади безпілотних систем «К-2». Перша версія випробування провалила через технічні недоробки, але за півтора-два місяці виробник привіз перероблений борт.

Характеристики

Slavic — 15-дюймова платформа з карбоновою рамою. Твердотільний акумулятор на 40 000 мА·год дає до 90 хвилин польоту, тактична дальність комплексу — до 30 км. GPS на борту немає: положення визначає система оптичної одометрії StabX, яка за зображенням нижньої камери оцінює швидкість і курс. Під час втрати сигналу апарат автономно повертається до точки старту з похибкою до 1 км.

Екіпажі працювали на відстані 18–22 км. За попутного вітру дрон розігнався до 105 км/год. За словами командира роти «Азову» з позивним «Хмурий», на двох перших тестових бортах виконали 30–40 бойових вильотів, нині обидва втрачені: один збив противник, другий розбився через несправність. Під сильним радіоелектронним впливом радіус скорочувався до 8 км, проте зв'язок відновлювався за 1–2 секунди, тоді як на DJI, за його словами, це може тривати до 5 хвилин.

Недоліки та вартість

Дрон добре чутно на висоті до 300 м. Камера SIYI ZR10 (2560 × 1440, 10-кратний оптичний зум) поступається оптиці DJI, а базова версія працює лише вдень. Виробник тестує тепловізійні модулі, але строків нічних модифікацій не називає.

Борт із твердотільною батареєю та кейсом коштує близько 200 тисяч гривень, повний комплекс із п'ятьма дронами, десятьма акумуляторами та наземною станцією — 1,35 млн гривень. У серії компанія планує знизити ціну на 10–15%. За словами командира взводу «Святого», DJI Matrice Enterprise без тепловізора коштує близько 160 тисяч гривень, а доробки для фронту додають ще 10–13 тисяч.

За словами директора з розвитку бізнесу Едуарда Лисенка, в Україні проєктують і збирають борти, виробляють рами, антени, польотні контролери та StabX. Оптику, мотори й пропелери купують у Китаї, мікрокомп'ютери — в Європі, пульт і зв'язок — у США. Компанія оцінює місячну потребу Сил оборони в розвідниках цього класу щонайменше у 20 тисяч одиниць. Також випробовують ретранслятор і легкий бомбер із навантаженням 1 кг.